Гранати

Гранат досить стійкий до пошкоджень і температур мінерал. Твердість за шкалою Мооса — 6,5-7,5.
Форма кристалів каменю нагадують зерна плодів гранату. Звідси й пішла його назва — на латині "granatus" означає "зернистий".
Гранати зазвичай містять багато включень — фрагментів інших гірських порід і мінералів.

Гранат має низку властивостей, які забезпечили йому таку популярність. По-перше, це насичений колір, який не змінюється після нагрівання. По-друге, його твердість і стійкість до нагрівання. Це дивувало наших предків і мінерал обростав всілякими повір'ями і міфами. Гранати піропи утворювалися разом з алмазами у магматичних породах, коли магма підходила до кратера і не виривалася назовні, а залишалася всередині, вона заповнювала собою всі порожнини і повільно охолоджувалась, вступаючи у реакцію з різними хімічними елементами. Гранати випадають першими: у найвищій температурі і під найвищим тиском. Разом з охолодженням лави і поєднанням її з водою утворюються менш стійкі мінерали, які пізніше зазнають багато змін. Народжуючись у таких нелюдських умовах, гранати набувають свої унікальні фізичні властивості.


Гранат асоціюється з камінням глибокого червоного відтінку. Але вони бувають зеленого, оранжевого, рожевого кольору. У нас в асортименті частіше за все можна зустріти саме богеський чероний гранат піроп. Вони називаються так перш за все за місцем видобутку — Богемії — області в Центральній Європі на території сучасної Чехії.

Однак термін може відноситися і до виробів, що повторює класичні риси богемських:
маленький розмір кристалів
огранювання троянда
щільна посадка (щоб показати якомога менше металу)
Саме чеські майстри відкрили ряд секретів по роботі з гранатом, щоб демонструвати їх в кращому вигляді. Наприклад, чорні піропи, чий колір проявлявся на просвіт, гранували кабошоном і робили поглиблення в тильній стороні. Щоб відбивати світло, камінню підставляли срібну пластину. Також вони знайшли найкраще огранування для цих каменів – купол огранований трояндою, а низ  шипом або плаский.