Емаль

Емаль – це склоподібне покриття, нанесене на метал ювелірного виробу. Його наносять у вигляді пасти або порошку, а потім нагрівають до надзвичайно високих температур понад 1500 градусів, щоб сплавити метали з порошком, утворюючи барвисте покриття, яке було б неможливим з одними металами.

Існує кілька різних кольорів для створення унікальних емалевих покриттів, а тепло, при якому емаль схоплюється, може створювати інші кольори, залежно як від порошку, так і від основного металу, на який наноситься покриття. Ювелірні вироби з емалі походять із стародавньої Персії, де ремісники створювали мінакарі. Єгиптяни також використовували процес обробки емалі у своїй кераміці та іноді в ювелірних виробах, і є приклади технологій емалі в культурах по всьому світу.

Універсальність емалі допомагає їй виділятися серед багатьох технік, доступних сьогодні ювелірам, доповнюючи будь-який стиль від делікатного до сміливого. Історично склалося так, що ювелірне емалювання використовувалося в основному для того, щоб передати колір і яскравість без використання каменів. Адже це трудомісткий та дорогий процес видобутку, ограновування та встановлення цих дорогоцінних каменів. Сьогодні багато хто вважає за краще використовувати кольорову емаль в ювелірних виробах за її унікальний зовнішній вигляд і екологічність.

Правильне виготовлення ювелірних виробів з емалі вимагає великої майстерності та винахідливості. Від того, на скільки досконало ювелір володіє технікою, залежить доля всього ювелірного виробу.

У ювелірній справі гільйоше - це техніка декорування металу, кістки, перламутру: створення гравірованого онаменту з хвиль, ліній. Їх робили геометрично правильними та послідовними. Саме слово guilloche перекладається з французької як «закорючка». Коли цей візерунок покривають напівпрозорою кольоровою емаллю, кажуть уже «емаль гільйоше». Завдяки склоподібному покриттю гільйоширований візерунок грає барвами, світлотінню. Такий виріб виглядає вишукано, елегантно, а напівпрозора емаль має дуже делікатні кольори: ніжний рожевий, світло-блакитний, перламутровий, синій. Цю неперевершену техніку часто використовували Tiffany&Co наприкінці 19 на початку 20 століття. Годиники, пудрениці, коробочки, медальйони мали незвичайні кольори та ефектні рішення. Були  усталені схеми для гравіювання enamel guilloche: муар, промені (як на серці), колосок, хвиля. Важлива циклічність, деталізованість та повторюваність візерунка.


Один з унікальних різновидів емалі – вітражна емаль або plique a jour enamel. Найбільшої популярності вона набула в епоху Ар-нуво. Напівпрозора кольорова емаль розташовувалась між стінками і не мала під собою металевої спинки, чи дна. Світло вільно проходить через кольорову вставку і створює ефект невагомості, легкості, крихкості. Це надзвичайно складна техніка, один з найбільш відомих її майстрів був Рене Лалік. Вона надзвичайно підходить для створення квітів, невагомого листя, крил метеликів чи бабки.

У техніці емалі також можна створювати довершені портрети, живописні сюжети. Серед скандинавських майстрів було багато ювелірів, які на гільйошованому фоні малювали пейзажі, птахів, тварин, різні квіти. Вони досягли в цьому неперевершеної майстерностя. Хоча в інших країнах теж створювали подібні прикраси з букетами дзвіночків, віол, братків, троянд і т.д.