Ювелірне (дорогоцінне, коштовне) каміння - мінерали, що відносяться до найдорожчих матеріалів, які використовуються для ювелірних виробів. Згідно з класифікацією англійського мінеролога Дж. Ф. Г. Сміта дорогоцінними вважаються матеріали, які найбільше відповідають трьом основним критеріям: «краси, довговічності та рідкості».
Коштовне каміння вирізняється своєю якістю, рідкістю та красою своїх кольорів. До уваги береться кілька критеріїв, таких як твердість, колір, розмір, чистота та рідкість. Однак сприйняття краси каменю є дуже особистим і унікальним для кожної людини. Вибір каменю повинен здійснюватися відповідно до власних вподобань.
Ось головні причини, чому ми вважаємо дорогоцінне каміння дорогоцінним: краса, блиск, рідкість, міцність.
В Україні існує затверджена класифікація кольоровогу каменю. Нею користується Міністерство фінансів, Державний гемологічний центр України, Державна митниця та інші інституції. До неї мають звертатись також ювелірні магазини та продавці каміння. Доювелірного каміння першого порядку відносяться: алмаз, смарагд, рубін, сапфір, олександрит, бурштин, перли. До ювелірного каміння другого порядку відноситься благородний чорний опал та благородний жадеїт. До ювелірного дорогоцінного каміння третього порядку відноситься демантоїд, шпінель, білий та вогняний опал, аквамарин, топаз, турмалін, берил та фенакіт. Також є велірні камені четвертого порядку, туди входять зокрема хризоліт, аметист, хризопраз, бірюза, цитрин, моріон і т.д. Наступний щабель – ювелірно-виробне каміння: першого порядку це лазурит, нефрит, малахіт, сердолік Другий порядок ювелірно-виробного каменю: агат, амазоніт, родоніт, унакіт, бсидіан іризуючий, іризуючий лабрадорит. Наступний третій щабель це виробне каміння: мармур, яшма, кварцит і т.д. Це зовсім не повний перелік каменів, вони можуть змінюватись місцями, але на класифікацію можна покладатитсь, якщо інші данні відсутні.
Існує багато типів ювелірного каміння, і іноді дорогоцінним камінням вважаються інші різновиди, зокрема перли, округлі об’єкти цікавого відтінку, які виробляють молюски, і опал, який утворюється в скелях. Інші дорогоцінні камені, такі як перідоти, місячні камені, гранати, належать до найцінніших дорогоцінних каменів, але не потрапляють до першої п’ятірки.
Використання ювелірних виробів і дорогоцінного каміння в прикрасах глибоко вкорінене в людській культурі. Вони набували інтимного, символічного та теологічного значення для людей. Головна риса, за яку ми схильні цінувати камінь – колір. Дуже часто від кольору залежить майже вся вартість каменю. Маленький сапфір гарної прозорості та ясного волошкового кольору буде цінуватись вище, ніж темно-синій з купою включень та більшої ваги. Так само і рубіни. Головне у рубінах – колір. Природний камінь червоного кольору малою кількістю включень це велика рідкість, а ще більша – коли це рубін більше половини карату, чи карат. У Радянському Союзі синтетичні рубіни постійно видавали за натуральні, більшість людей не розуміли, що їх обманюють і синтетичні камені не мають і близько тої вартості, що мають натуральні. Тож коли жінки вважали, що каблучка з великим рубіном це їхня інвестиція, згодом їх спіткало розчарування. Бо у часи скрути у 1990-ті роки вони не могли нічого за ті камені отримати ні у ломбардах, ні у ювелірних магазинах. Але красивий колір та чистота цих каменів приваблюють око.