Бурштин

Безліч поетичних імен дано бурштину: «шматочок сонячного проміння», «дар сонця», «сльози моря», «сльози геліад». Його походження довгий час було невідомим, воно пов'язувалося з рибами, комахами, нафтою тощо.

Бурштин - це застигла смола древніх дерев з вмістом сукцинітової кислоти 3-9%. Найбільше родовище у світі це Бальтійсько-Днапровська субпровінція. Вона простягається через Латвію, Литву, Калінінгрдську область (Кенінзберг до окупації Радянським Союзом), Польщу, зачіпає північ Німеччини, південь Швеції та данії, Білорусь та Українське Полісся та Придніпров’я. Така широка площа зумовлена змінами у геології, зникненням моря палеогенового часу. Разом з утворенням сучасних рік, узбережжя, рельєфу за сотні тисяч років поклади змінювали своє місце розташування.

Під час всіх цих процесів смола виділяє бурштинову кислоту і стає більш в'язкою, менш крихкою, температура плавлення підвищується і вона остаточно перетворюється у бурштин.

Бурштин був одним з перших мінералів, який був відомий нашим предкам. Його знаходять на стоянках людини періоду середнього палеоліту (100 тис. років). У вигляді намист він траплявся і у кам'яний вік (13-14 тис. років), у мідний вік його обробляли за допомогою випалу.

На території Київської Русі бурштин був досить популярний, родовища розробляли навколо Києва, в самій столиці були бурштинові майстерні. В Україні велике бурштинове намисто надовго стало улюбленою прикрасою жінок разом із дукачами і коралами.



Завжди пам'ятайте про те, що натуральний бурштин — це природна викопна смола, вік якої налічує десятки мільйонів років. Натуральний бурштин легкий — які б об'ємні не були намиста, у руках вони будуть здаватися зовсім легкими. Природне походження бурштину гарантує йому унікальний і неповторний візерунок у масиві.

Прикраси з бурштином чіпляють кольором цього сонячного каменя. Бурштин буває різним, його можуть використовувати у «сирому» вигляді, тобто ніяк не обробляти, можуть плавити, або облагороджувати. Облагородження бурштину використовується здавна – його повільно прогрівають і так роблять напівпрозорим. Найбільше цінується бурштин ясного жовто-гарячого кольору, або білий «кістяний». Тому його часто імітують – спеціальним чином обробляють звичайний бурштин і він біліє, але якщо уважно подивитись – можна помітити неприродні білі бульбашки всередині. Справжній бурштин такого не матиме.

Одна з унікальних особливостей бурштину – наявність інклюзів. Первинно це смола, отже вона в певний момент була пасткою для комах чи маленьких рептилій. Створіння потрапляло у наплив смоли на дереві і не могло вивільнитись, згодом його накривав новий шар смоли. Так бурштин фіксував древні створіння і може доносити їх до нас. Вставки з помітними великими інклюзами надзвичайно цінні для науковців та поціновувачів, за ними можна досліджувати давню фауну. Тому недобросовісні продавці теж іноді підробляють інклюзи – розплавляючи бурштин і вставляючи випадкову комаху з вулиці. На жаль. Це досить часта практика. Тому будьте обережні.