Тетяна Паламар
Засновниця Лавки Сороки, випускниця НаУКМА, магістр культурології

В останніх класах школи ми з подругою любили зайти на блошинку і накупити старих радянських значків. Щоб ними прикрасити шкільну форму. Зі школи любила фотографувати, в хід йшов плівковий фотоапарат тата. В студентські роки ми з мамою захопилися вінтажною порцеляною та біжутерією.

В підлітковому віці перегляядала багато альбомів, журналів про художників. Можливо, тоді виховувався візуальний смак.


Далі - шість років навчання у Києво-Могилянській академії, дякую їм за широкі знання з історії мистецтва, культурології.

В останні роки навчання вінтажні прикраси почали ставати чимось більшим, ніж просто захопленням. Тож було природньо - скласти докупи любов до прикрас, фотографії та академічні знання. Так з'явився онлайн магазин у 2013 році.


З тих пір через мої руки пройшло кілька тисяч різних прикрас, десятки книг про прикраси.
Викристалізувався свій власний погляд.


З 2019 року я пройшла курси в Державному гемологічному центрі України:

  • 2019 - "Атестація та експертна оцінка напівкоштовного каміння"
  • 2020 - "Атестація та експертна оцінка дорогоцінного каміння"
  • 2021 - "Атестація та експертна оцінка каменів органічного походження та бурштину"
  • 2021 - "Атестація та експертна оцінка діамантів"
"Вибір Тетяни"

Прикраси, які відзначені "Вибір Тетяни" - це найцікавіші речі на мій смак. У прикрасах я ціную дизайн, задум автора і майстерність. Це можуть бути прикраси з відомим автором, або фірмою, а можуть бути no name. Але сам виріб розповість іноді більше, ніж ім'я ювеліра.

Колекція Тетяни

Я колекціоную антикварні брошки у вигляді комах, також маю колекцію прикрас в техніці емалі.

Мода на них з'явилась у 19 столітті. Це період зацікавлення природничими науками: аристократи збирали колекції мінералів, птахів, комах, впорядковували та вивчали їх. У цей час вийшла "Теорія видів" Чарльза Дарвіна. Так, дами могли одягнути брошку-комаху та продемонструвати свої прогресивні погляди.

Живих комах я не люблю, але в металі вони набувають зовсім іншого шарму. Завдяки фантазії ювеліра, матеріалам і характерним рисам епохи кожен такий жук виявляється повноцінною індивідуальністю. Кожен раз ювеліру потрібно вирішити, які деталі зберегти, які узагальнити, тому що комахи - це складний об'єкт для копіювання. І заодно - можливість проявити талант для майстра.