Брошка пройшла шлях від утилітарної застібки до способу самовираження. Вона все ще може викликати питання щодо використання, але можна не сумніватися — серед розмаїття дизайнів, форм, кольорів і розмірів кожен знайде улюблену.
У цій статті розповідаємо про види брошок і для чого вони.
Фібули вважаються одними з перших видів брошок, вони були поширені з бронзового століття до раннього Середньовіччя. Насамперед вони мали практичне призначення — тримати одяг, найчастіше плащ.
Залежно від території конструкція фібули могла відрізнятися.
Невелика пластина з малюнком. Як правило, для їх виготовлення використовуються металеві сплави, кераміка, дерево, пластик та інші недорогі матеріали. Значки можуть бути маркером приналежності до групи або присвячені події, або місцю.
Значки - популярний предмет колекціонування. Їх також вивчає наука фалеристика.
Одна або кілька квіток, закріплених на петличці або у спеціальній брошці. Традиційно вважаються чоловічою прикрасою для костюма.
Важливу роль у бутоньєрках грала "мова квітів" і рослини нерідко підбирали залежно від події. Наприклад, червоні маки в Англії — це символ пам'яті про загиблих під час війни. Те ж значення у волошок у Франції.
Брошка або кліпси зі спадаючими ланцюжками. Найчастіше — пара брошок, з'єднані ланцюжками різної довжини. Шатленом також вважається і самотня брошка, до якої прикріплені ланцюжки.
Але такою цю прикрасу ми знаємо зараз. У неї багата історія, якій Лавка Сороки присвятила окрему статтю https://sorokastore.com/ua/shatlen-togda-seychas
Брошка з відкидним затискачем, який щільно кріпиться до одягу. Винахід і пік популярності припали на першу половину 20 століття. У 1930-ті роки з'являється новий винахід — конструкція, що дає змогу об'єднувати два дрес-кліпи в одну брошку. Вони стали називатися пін-кліпами чи дуетами.
Серед вінтажних дрес-кліпів трапляються радянські та європейські, але частіше це прикраси з Америки від брендів Coro, Trifari, Miriam Haskell, Cartier та ін.
Брошка для корсажа (ліф сукні) європейських аристократок 17-19 століть. Прикраса закріплюється рівно посередині грудей.
Корсажні брошки робили з дорогоцінних металів й інкрустували камінням. Як правило, корсажні брошки, об'ємні з декількома підвісками, що повторюють V-подібну форму ліфа.
Брошка-бант із підвісками, популярна в епоху бароко. Вважається одним із перших видів брошок, що служили тільки як декоративний елемент, а не для кріплення.
Прикраса названа на честь мадам де Севіньє — французької письменниці епістолярного жанру 17 століття.
Bar brooch, або брошка-планка – це будь-яка брошка, витягнута горизонтально. Ідеальна для тих, хто любить носити сорочки чи легкі кардигани без гудзиків та зав'язок.
Наприкінці 19-початку 20 століття їх часто носили щоб зафіксувати жабо.
Брошка у вигляді англійської шпильки з декоративними елементами.
Шпилька, яка закріплюється у нижньому кутку зовнішньої частини кілта. Ці прикраси можуть демонструвати приналежність до клану, міста, області, а також зображувати рослини або тварин. Втім, сучасні шпильки частіше символізують особисті інтереси, улюблені місця або персоналізовані під власника.
Шпилька з декором для фіксації краватки або шийної хустки до сорочки. На кінці такої шпильки часто є кріплення, що захищає від випадання. Традиційно вважається модним чоловічим аксесуаром кінця 19 - початку 20 століття.
Шпилька з декором для фіксації головного убору до зачіски або як самостійна прикраса. Відрізняється від шпильки для краватки, насамперед, розміром голки — у капелюшної шпильки вона довша.
