Роланд Беніславський народився у місті Кулдига в Латвії у 1940-му році. Він із дитинства тягнувся до живопису і пластиці. А з віком йому сподобалося мистецтво майстрів бурштину. Яків Зарахович писав, що Роланд ще восьмикласником став учнем Лієпайського училища прикладного мистецтва. А підштовхнув його на це візит на виставку в Міжпарку.
У латиських майстрів давні традиції роботи з бурштином, до революції там робили майстерні предмети для церкви та знаті. Можливо, майстри, що уникнули арештів та депортацій після окупації Латвії Радянським Союзом, змогли навчити його кропіткій роботі з бурштином. Ювелір працював на Калінінградському бурштиновому комбінаті з 1962 по 1976 рік. Далі перейшов до художньо-виробничої майстерні Худфонду РРФСР.
Цю модель брошки Яків Зарахович описав так: "Національні риси у виробах із бурштину втілені з великим тактом."Сакта" Беніславського відрізняється новизною виконання. Це - шматок бурштину, вставлений в срібний каст, до трьох кілець прикріплено три підвіски". Чи не занадто поетично і дуже точно. Нашій брошці не вистачає однієї підвіски. Але з огляду на те, що вона зроблена у 1967 році та крихкість бурштину, це невеликі втрати!
Як і багато художників-ювелірів СРСР Роланд Беніславський працював над моделями прикрас для потокового виробництва. Але одночасно робив і виставкові вироби, які не йшли у тираж. У галереї є обидва типи його робіт. Виставкові прикраси складніші у виконанні. Та й поєднувати їх із повсякденним одягом важко. Вони робилися, щоб здивувати гостей виставки, продемонструвати майстерність та добробут радянського робітничого класу. Це було ідеологічне завдання для створення ілюзії життя в достатку.
Фото ілюстрацій прикрас та інформація взяті з книги "Бурштин" С. Савкевича і Н. Сохранської 1976 року і "Янтаря открытый свет" 1983 року теж авторства Наталії Сохранської.
