Юність та молодість
Петро Вавринович Терещук народився 1875 року у селі Вибудів (зараз Тернопільська область). Ймовірно, навчався у гімназії м. Закопане (Польща). До 1899 навчався у Віденській школі прикладних мистецтв.
Залишився у Відні і заснував власну майстерню скульптури на вулиці Золлергассе, у будинку 29. У 1903 році переїхав до Праги, одружився. У Празі працював викладачем скульптури. Але це йому не подобалось, тож із сім'єю повернувся до Відня. Проживав за адресою Золлергассе, будинок 43.
Відень, 1903 рік, вулиця Золлергассе
Роботи
1900-1925 роки - найбільш плідні в його біографії. Петро Терещук працював з бронзою, слоновою кісткою, поєднував їх разом. Виконував скульптури дітей, різні жіночі образи, кабінетні, релігійні скульптури, ужиткові речі (попільнички, вимикачі, лампи і тд).
У 1910-1911 роках у Лейпцигу пройшла персональна виставка. За життя мав багато виставок по всьому світу.
Володів технікою хрисоелефантинної скульптури така фігура мала каркас, до нього кріпились пластини слонової кістки (місця шкіри), все інше робили із металу. Так у давній Греції робили скульптури богів.
Композицію "Богородиця з маленьким Ісусом, що грається з голубами" придбав імператор Франц-Йосип І. Друга копія належала українцю-генералу Захару Павлюху співзасновнику Товариства "Руська Бесіда" у Львові.
На Личаківському цвинтарі (Львів) є барельєфи роботи Терещука на могилі директора банку «Дністер» Я.Кулачковського.
Створював медалі та відзнаки:
- з нагоди повернення митрополита Андрея Шептицького з російського полону
- «Львівський боян», «Перемишльський боян» та «Коломийський боян» (1894-1895)
- відзнаку товариства «Просвіта»
- кокарди для воїнів Армії УНР та Галицької армії
Думки сучасника
Зі статті Є. Олесницького "Різьби Петра Терещука", 1910 рік, газета "Діло". Правопис та стиль збережено.
"А тут є свій чоловік, своєрідна українська душа - артист першої міри <...>. Є надзвичайно пекучою потребою, щоб у нас в краю був хоч один сальон рідної штуки, в якім би наші артисти постійно уміщували свої твори і давали можність суспільности бачити їх і набувати <...> бо штука є вродженою потребою душі нашого народа і час вже перестати заступлювати сю потребу карикатурними богомазами і пародіями культури, яких ми бачимо, на жаль - навіть по наших інтеліґентних домах."
Осінь життя
Після Другої світової реставрував монастирі та церкви Австрії, Золотий кабінет віденського Бельведеру, виконував барокові рами і скульптури сакрального змісту.
Ще за життя твори Терещука стали всесвітньо відомими: експонувалися в усій Європі, у Північній та Південній Америці, в Австралії.
Помер у Відні 14 серпня 1963 року. Похований поряд із Шубертом та Бетховеном.
