Лазурит - натуральний мінерал синього кольору. У його палітрі відтінки від світло-блакитного до насиченого синього та майже фіолетового. Це досить рідкісний мінерал, але в вінтажних прикрасах він зустрічається.
Синій колір лазуриту забезпечують аніони сірки. Чим їх більше, тим глибше і більш насичений відтінок синього. Іноді в мінералі зустрічаються сріблясті або золотисті вкраплення піриту - це виглядає як дрібні блискітки. Найдорожчий лазурит - темно-синій або синьо-фіолетовий з золотистими вкрапленнями піриту. Це каміння високої ювелірної якості і добувається тільки в Афганістані - найстарішому родовищі. Звідти лазурит ще в давнину поширювався по всьому світу плутаними торговими шляхами.
Лазурит ще називають «ляпис лазур», тобто «синім каменем» з перської мови. Сучасна назва "лазурит" закріпилася в XVIII столітті. Традиційно так називаються тільки лазурити найвищої ювелірної якості з однорідним насиченим забарвленням.
Це досить м'який мінерал. Його твердість за шкалою Мооса становить всього 5.5 балів. Для порівняння, твердість сапфіру - 9.
Родовищ у світі не так вже й багато, і всі вони невеликі. Зразки ювелірної якості рідкісні. Крім Афганістану, лазурит також добувають в Росії (в Південному Прибайкаллі), Північній і Південній Америці і Таджикистані (Памір). На Памірі видобувається найсвітліший - ніжно-блакитний лазурит, але він цінується нижче.
Поряд з агатом, моріоном, малахітом, лабрадоритом, гірським кришталем, рожевим кварцем й іншими мінералами, лазурит вважається напівкоштовним декоративним каменем першого порядку.
Так як лазурит непрозорий, найчастіше йому надають форму кабошона або пластини. Пластини використовуються для мозаїчних та облицювальних робіт, кабошони - в ювелірних виробах. Використовується мінерал і для виготовлення ваз, статуеток та інших предметів.
Лазурит відмінно виглядає не тільки в якості вставки-акценту, але і в поєднанні з іншими каменями. Особливо з малахітом, коралами і бірюзою. Вони створюють яскраву природну палітру з несподіваними контрастами.
Перетертий в порошок лазурит здавна використовувався як натуральний пігмент - ультрамарин. У темпері, акварелях, також в масляних фарбах. У східних рукописах і живописі такий пігмент використовувався з VII століття. Ним зображували небо і небесно-блакитний фон середньовічні живописці та мініатюристи. Фарби на основі натурального пігменту ультрамарину використовувалися аж до 1820-х років. Після цього він був замінений менш дорогими штучними аналогами.
Лазурит найпопулярніший мінерал синього кольору, але не єдиний. Ще є лазуліт, содаліт і дьюмортьєріт.
Камінь зі схожою назвою – лазуліт. Не дуже відомий камінь синього кольору. Варіюється від прозорого до непрозорого (лазурит лише непрозорий). Належить до польових шпатів (лазурит відноситься до силікатів). Лазуліту синій колір дає залізо, лазуриту – сірка. Великих родовищ лазуліту доки знайдено.
Наступний синій мінерал нагадує фото моря та океану з висоти пташиного польоту. Це содаліт. Буває білого, синього, сірого кольору, варіюється від непрозорого до прозорого. Синій содаліт часто має білі прожилки кальциту. Як і лазурит, він також відноситься до силікатів. Камінь став відомим у Європі на початку 19 століття.
Дьюмортьєріт - найтвердіший серед цього списку - 7-8,5 за шкалою Мооса. Інші були 5-6. Буває синім, синьо-фіолетовим, коричневим, безбарвним. Це боросилікат алюмінію. Відкрили його у 1881 році у французьких Альпах. Але трапляється і на інших континентах.
Будучи рідкісним, популярним і досить дорогим мінералом, лазурит нерідко підробляють. Підробки бувають різної якості і походження.
Найбільш натуралістичні підробки ювелірного лазуриту робляться із зразків цього ж мінералу, але гіршої якості і меншої вартості. Блідий дешевий лазурит фарбують у насичено-синій колір і продають як лазурит високої ювелірної якості за значно завищеною ціною. Такі підробки буває дуже складно відрізнити від оригіналу.
Як і з іншими мінералами, для імітації лазуриту використовують скло. Такі вставки можуть виглядати досить переконливо. Але блиск і занадто гладка поверхня завжди видає підробку.
Іноді за натуральний лазурит можуть видавати навіть пластик. Але це вже відверта підробка, вона не матиме того блиску та розмаїття кольорових переходів, фактур.
Якщо ви хочете придбати прикрасу з лазуритом, уважно придивіться до каменя. Розгляньте його без поспіху. Як правило, підробку безпомилково визначає освітлення. Натуральний камінь у природньому і штучному освітленні продемонструє різні відтінки. Колір і відтінок підробки залишиться ідентичним, незалежно від зміни освітлення. Також добре видає імітацію занадто дзеркальний блиск, гладкість поверхні, ідеальна однорідність забарвлення. Якщо камінь досить великий, теж може насторожити.
Як ми вже згадували вище, лазурит відносно м'який мінерал. Тому сколи, тріщини та інші пошкодження можливі не тільки при носінні, але і при зберіганні лазуриту в одній скриньці з іншими виробами. Просто від тертя одної прикраси об іншу. Тому прикраси з цим мінералом рекомендується зберігати або в окремих комірках, або в м'якому мішечку з тканини.
У питанні догляду лазурит нестандартний мінерал. На відміну від багатьох інших самоцвітів, він не боїться сонця і яскравих променів. Часті і тривалі водні процедури лазуриту не рекомендовані, бо колір може збліднути, втратити насиченість. Обов'язково попередньо знімайте прикраси з лазуритом перед миттям рук, походом у душ і т.д.
Якщо прикраса вимагає чистки, її можна акуратно почистити м'якою щіткою та господарським милом, потім промити проточною водою. Однак, робити це занадто часто не варто.
