Мосяжництво (від польс. mosiądz - червона мідь) – вид художнього металооброблення, виготовлення виробів із міді, латуні, бронзи та інших сплавів.
Найбільш розповсюджене на території Українських Карпат: серед гуцулів, бойків, лемків. Перші відомі вироби відносяться до 17 століття. Робили предмети вжитку, декор для вбрання та аксесуари, прикраси.
Техніки та оздоблення
Техніки металообробки:
Литво - для об'ємних, великих речей.
Кування - виклепуванням робили весь виріб чи частку
В'язання з дроту - для ланцюгів і т.д.
Оздоблювали карбуванням та ритуванням.
Карбування - спеціальним інструментом робили крапки, кружечки, рисочки.
Ритування - вирізьблення геометричних узорів різцем.
Використані фото Національного музею народного мистецтва Гуцульщини
Асортимент мосяжника
Що вмів зробити мосяж? Ніж, кресало, лускоріх, люльку, прикраси, з 19 століття додалось письмове приладдя, печатки, застібки для рукавів, пряжки для постол і т.д.
Особливе місце посідали мосяжні хрести:
Маленький - до 5 см. Такі йшли на зґарди, або натільний хрест (який ніхто не бачить) або дітям.
Середній - до 8 см. Носили як нагрудний хрест, або як центральний до зґарди.
Великий - до 15 см. Чоловічий хрест, що носили на свята.
Жіночі прикраси від мосяжника
Чільце - прикраса на чоло, що складалась з широкої тканини з зав'язками. На неї густо нашивались маленькі пелюстки - "лелітки".
Сережки - ковтки, кульчики.
Перстні, каблучки.
Зґарда - однорядна, або двох-трьох- рядна шийна прикраса з хрестами. Хрести відділені один від одного трубочками. Кількість хрестів не обмежувалась.
Чепрага - кругла застібка для зґарди, або одягу. Для прикрас - менший діаметр, для одягу - більший.
Чоловічі прикраси від мосяжника
Мосяжний перстень - гуцули носили на шиї шовкові хустинки, а кінці протягували через перстень.
Черес - широкий шкіряний пояс, який був вкритий металевими бляшками.
Тобівка, або ташка - сумка, де гуцул тримав всі дрібниці. Робилась зі шкіри, тканини, вкривалась металевим декором.
Бартки - гуцульські топірці. Вкривались геометричним орнаментом. Мали велике соціальне та практичне значення.
