Сюжет для Нетфліксу
Історія, що змусить хвилюватися, дивуватися, а потім переказати своїм друзям. А ще вигукнути: "Ну як ще ніхто не зняв про це кіно?"
Читайте, як довершена робота єврейського ювеліра з Білорусі та завзятість двох одеських шахраїв обдурили Віденський імператорський музей та Лувр!
Головний герой
Ювелір та гравер Ізраїль Рухомовський (1860-1936 рр.) народився в Білорусі у м. Мозир, вивчився там професії. Після масштабної пожежі в Мозирі працював у Києві. Йому було трохи більше 20 років.
Він виконував замовлення найкращих ювелірів міста, зокрема Йосипа Маршака. Згодом Ізраїль з дружиною та сімома дітьми переїхав до Одеси.
Контекст
У 1985 році брати-антиквари Шепсель і Лейба Гохмани замовили Рухомовському золоту корону-тіару на зразок античних знахідок Ольвії. Мовляв, у подарунок професору-археологу з Харкова.
Наприкінці 19 століття у Криму та на території Північного Причорномор'я велися розкопки грецьких колоній. Тема була популярна. Ізраїль працював сім місяців. Отримав 1800 золотих рублів. Назвали її: "Тіара царя Сайтаферна".
Сайтаферн - історична постать, скіфський цар жив у ІІІ ст. до н. е. Він погрожував знищенням Ольвії, тож один з мешканців міста дав йому викуп з золотих монет (про це свідчить напис на плиті в Ольвії).
Купуйте не думайте!
Брати Гохмани спочатку намагались продати тіару Віденському імператорськом музею, але той не мав грошей. У 1896 році через посередників звернулись у музей Лувр. Тіара була зроблена на найвищому рівні, тому низка вчених визнали, що їй більше 2000 років.
Тіару придбали за 200 000 франків і виставили у залі античного мистецтва.
Гордість майстра
Зробимо перерву у детективі і поглянемо на другу найвідомішу роботу Рухомовського!
Це - мініатюрний золотий саркофаг "Панорама життя". Всередині - модель людського скелета. Скелет рухомий, повністю відтворював справжній, складався з 167 частин. Саркофаг вкривали сцени на тему циклічності людського життя та сюжет з ходою смерті. Його довжина 10 см.
У 2013 році його продали на Sotheby's за 365 000$.
Перші ластівки
Скептицизм був у європейських вчених та деяких з Російської імперії. Директор Одеського музею навіть виступав із доповіддю про підробки старожитностей та діяльність братів Гохманів. Але Лувр мовчав.
У 1903 році було кілька гучних заяв про шахрайство відносно тіари. Також друг Рухомовського, що жив тоді в Парижі, заявив в газеті, що він знає автора і особисто йому допомагав. Плітки докотились до Одеси і підозри впали на Рухомовського.
Тоді французьке консульство сприяє поїздці Ізраїля Рухомовського до Парижа.
Визнання
Разом зі своїми роботами, кресленнями він приїжджає і починається слідство. Лувр визнав помилку після того, як майстер відтворив частину тіари власним інструментом. Тіара переміщується в зал сучасного прикладного мистецтва.
Ізраїль Рухомовський повернувся в Одесу, але після погромів 1905 року переїхав з сім'єю до Парижа. Певний час працював реставратором, а згодом замовлення йому давали найвідоміші люди міста.
Матеріал написаний за різними джерелами, зокрема:
Стаття Євгена Руденка: «Французький сором», сайт Українська Правда, - 5 березня 2021 року
