Якщо дівчина одягала сині стрічки, про неї казали "пісна дівка", але краще сині, ніж взагалі без прикрас. Навіть в поле, чи сапати грядки українки ходили з кількома разками намиста та сережками. Що вже казати про свята!
В цій статті розкажемо чим вирізнялись прикраси жінок та дівчат України на великі події.
Намисто
Обов'язковий елемент святкового вбрання. В залежності від регіону молоді жінки та дівчата носили від 20 до 30 низок кольорового намиста.
Використовували:
• корали
• скло
• бісер
• бурштин
Особливо популярними були червоні кольори. Хоча старі жінки та жіноцтво в певні періоди (у піст чи жалобу) віддавали перевагу темним або білим кольорам.
Дукачі, хрести, монети
Найсвятковіша прикраса – дукач, часто у парі з хрестом. Їх підвішували на стрічках, прикрашаючи композиційний центр. Також носили цілі низки намиста з монет (салби) або з додаванням бісеру для контрасту.
Каблучки, персні
Жінки носили каблучки зі скельцями, великі декоративні персні - іноді по кілька на одну руку. На Східному Поліссі носили по два персні на один палець.
Вінки, чільця, стрічки
На голову дівчата Подніпров'я, Буковини одягали високі вінки: квіти були з воску, ниток, картону. Вінки прикрашали стрічками — у свято їх могло бути понад 10.
Окремим елементом на Гуцульщині було чільце — металева прикраса на чоло, з якої звисали стрічки або вовняні нитки.
Бойки в волосся вплітали бавовняні коси з червоних ниток, що робило зачіску особливо святковою.
Ґердани та кризи
На Поділлі поверх намиста одягали ґердани – плетені або вишиті стрічки з бісеру з китичками. Також носили кризи – щільно прилягаючі до шиї прикраси у вигляді комірців.
Сережки
Сережки - постійний атрибут і дівчат, і жінок, а на свята вони обирали особливо пишні варіанти з підвісками, на Подніпров'ї називалися "бовти" або "теліпони".
Для статті використовувалась монографія Ганни Врочинської. Майже усі ілюстрації взяті з сайту Музею Івана Гончара.
