На початку 1900х років у Києві проживало близько 250 000 мешканців. На них було приблизно 52 ювеліра та 17 ювелірних магазинів. Ймовірно, більшість працювала на Подолі. Але найпрестижніші - на вулиці Хрещатик.
Фабрика Йосипа Маршака
2 травня 1878 року Й. Маршак відкрив свою першу майстерню на Подолі. Спочатку працював один. Іноді допомагала дружина.
За рік переїхав на центральну вулицю Києва Хрещатик, 4. Зараз на цьому місці будівля УНІАН. Навпроти знаходилась будівля купецьких зборів (зараз філармонія) та міська бібліотека.
У 1891 році додається адреса Хрещатик, 8. Тепер це: фабрика золотих та діамантових виробів Йосипа Маршака. На фабриці працювало 46 працівників.
Маршак брав активну участь у світових виставках. Особливо славився литтям зі срібла та платини.
Деякі з його нагород:
У 1908 році загальна площа виробничих приміщень була 250 м2. Фабрика з магазинами займала 2, 3, 4, 5, 8 адреси на вулиці Хрещатик.
В 1913 році працювало 126 осіб. Робочий день тривав з 8:00 до 18:00 та 1.5 години на обід. Вихідними були: недільні дні, дванадесяті свята (відповідно до постанови міської думи). Додатково: 9 днів на Великдень та 3 дні на Новий рік. Для юдеїв: щосуботи, Йом-Кіпур, Сукот, по одному дню на Пурим та Тешебіов.
Йосип Маршак вважається першим, хто брав жінок на роботу ювеліра: вони робили тоненькі ланцюжки, шліфували вироби. Брали “в науку” юних дівчаток та хлопчиків: фірма навчила понад 300 учнів. Фабрика була практичною школою молодих ювелірів.
До 35-річчя фабрики Йосип Абрамович пожертвував 5000 рублів у фонд забезпечення старих майстрів фірми на випадок втрати працездатності, відкрив при фабриці ремісничу школу та окремо початкову школу для єврейських дітей (хедер).
У липні 1918 року Йосип Маршак у заповіті розділив капітал:
Він помер 22 серпня 1918 року. Після цього Київську фабрику Йосипа Маршака націоналізували. Судячи з інвентарних книжок на цей час фабрика створила близько 40000 виробів. Майже все було переплавлено.
В 1918-1919 роках родина Маршака виїжджає з Києва до Франції. Їх приймає один із пʼяти синів Йохим, який вже влаштувався в Парижі. Інший син Олександр, здобув освіту в паризькій школі ще за життя батька. Сімʼї вдалося вивезти багато діамантів та знову відкрити фірму у Парижі. Незабаром він відкрив ювелірний салон Marchak на вулиці де ля Пе (Rue de la Paix). Його сусіди - Cartier, Van Cleef&Arpels.
З 1922 року фірма співпрацює з Робертом Лінзелером. Роблять прикраси, портсигари, футляри у модному стилі - Ар-Деко.
Маршак та Лінзелер отримали Гран-прі на Exposition des Arts Decoratifs. На Колоніальній виставці 1931 року Олександр виграв Гран-прі сам.
Друга Світова війна змушує Маршака наново винаходити себе. Він наймає дизайнера Олександра Дирингера, який раніше працював у Cartier. Він залишався у будинку до кінця 1960-х.
Мода на квіти, птахів та жуків у 1950 роках ідеально підходила за духом Маршаку. Вироби робили інші виробники, своєї майстерні фірма не мала. Так вони позбулися накладних витрат.
Але своїм дизайнерам було наказано: “тримати очі закритими”, коли вони проходили повз вітрини інших ювелірів. Щоб зберегти унікальний стиль будинку Marchak.
Жак Верже приєднався до команди у 1950-ті роки. Він керував американським ринком. До цього створював прикраси Boucheron, Cartier, Tiffany, Van Cleef&Aprels. Він умів із сотні ескізів вибрати той, що сподобається публіці.
Молоді жінки з вищого американського суспільства 1960-х років любили розкіш, ювелірні вироби, каміння. Жак Верже швидко це зрозумів. Сміливі композиції Маршака підкорили серця Американок. Особливо яскраві каблучки з багато прикрашеними кабошонами.
Підхід Верже до іменитих клієнтів - дарувати дорогі подарунки.
Жаклін Кеннеді отримала чорний лаковий та золотий письмовий стіл. Для неї будинок Marchak робив кольє з перлами та діамантами.
Президенту США Ейзенхауеру були подаровані багато прикрашені прилади для дробовиків від будинку Marchak.
У 1960-х роках Жак Верже зустрічає короля Марокко Хасана ІІ. Після цього будинок отримує майже всі замовлення короля: офіційні та приватні подарунки.
В 1988 році салон Маршака зачинив двері для відвідувачів. Даніель Маршак внучатий племінник Олександра, почав відродження марки прадіда.
З 2000-х років фірма бере участь у виставках. Робить єдині екземпляри, пронумеровані спеціальним знаком. Повторюється не більше 5-10 предметів, колір ніколи не дублюється.
В даний час знову відкритий салон поруч із Пале Рояль.
1-а Київська ювелірна і художньо-граверна майстерня
Відкрилась 8 травня 1901 року. Це була артіль на паях. Вона мала новітнє виробництво з 8 годинним робочим днем. Мала якісне обладнання: електричне і газове. Артіль відкрила група найкращих майстрів з фабрики Й. А. Маршака.
Мали виробництво на вул. Хрещатик 22.
У 1908 році відкрили власний магазин на вул. Хрещатик 25.
Працювало близько 100 людей. Отримували нагороди та дипломи за свої роботи. Робили столовий посуд, письмове приладдя, прикраси.
Фірма Карла Фаберже
Цікаво, що за цією ж адресою, де знаходився магазин 1-ї Київської ювелірної майстерні (вул. Хрещатик 25), розташовувався магазин та майстерня фірми К. Фаберже. Вони проіснували з 1906 по 1911 рік. Там працювало близько 10-12 людей.
Це були складні кризові часи, до всього ще й таємничо загубилась перша партія речей для магазину. Також у Києві був потужний конкурент - фабрика Й. Маршака. Терещенки та Симиренки надавали перевагу саме йому.
Так вийшло, що майстерня К. Фаберже займалась ремонтом та реалізацією і не виготовляла на замовлення.
Фірма «С. Бриль і Н. Гершман»
Заснована у 1909 році С. Г. Брилем і Н. М. Гершманом, які пройшли практичну школу на фабриці Й. Маршака.
Адреса - вул. Хрещатик 36. Приділяли багато уваги виробничому устаткуванню.
Виготовляли художню ювелірну продукцію із діамантів, золота і срібла за власними дизайнами та на замовлення. Робили чорнильні набори, вази, фігури, різноманітний посуд. Експонувались на різних виставках.
Після революції виїхали з країни, у 1924 році мали магазин у Берліні, бюро у Парижі. Там купували та продавали золото, діаманти, перли.
Друга взірцева Київська артіль столичних ювелірів (ВОКАСЮ)
Заснована у 1907 або 1908 році. Її створило 11 майстрів з капіталом у 3300 рублів. Розташувались на вул. Хрещатик 27.
Виготовляла на замовлення золоті, срібні, діамантові вироби. Також виготовляли письмове приладдя, портсигари, жетони та відзнаки. Як і попередні фірми, брали участь у виставках, створювали для них художні вишукані речі.
