Є камені-аналоги природних мінералів, а є абсолютно нові. У природі таких не було, а людина взяла і придумала. Ось із такими розберемося у цьому матеріалі!
Для нас найвідоміший — фіаніт. А є ще ІАГ, ГГГ, а також до них у компанію відносять циркон, цирконій, кубічний цирконій. Подивимося, що тут не так.
Фіаніт — винахід вчених Фізичного інституту Академії Наук СРСР. Було це у 1970-му році. У нього досить висока твердість — 7.5 до 8.5 (трохи нижче групи корунду), показник заломлення трохи нижче алмазу — 2,15-2.25. Тому фіаніт відмінний недорогий замінник алмаза. Так само його фарбують у різні кольори.
Назва «фіаніт» використовується тільки на території колишнього СРСР. У світі його перекладають частіше як цирконій, або циркон. Що не правильно.
Цирконій — це хімічний елемент у періодичній таблиці зі своїм атомарним номером. Сріблястий пластичний метал.
Циркон — прозорий мінерал коричневого, червоно-коричневого кольору. Іноді безбарвний, зрідка жовтий, зелено-жовтий (тоді його називають гіацинт). Основні родовища у Канаді, Танзанії, Бразилії та Австралії.
Мабуть, плутанина сталася, бо фіаніт це кубічний діоксид цирконію (ще скорочують англійською CZ, називають дьєвалітом). Через останнє слово, не вдаючись у подробиці почали називати абсолютно новий камінь назвою натурального природного мінералу.
А є ще ітрій алюмінієвий гранат з торговою назвою гранатит. Його винайшли у 1960-ті роки. ІАГ має структуру граната, але на цьому схожість закінчується. У цю ж групу відноситься фабуліт, ГГГ (гадоліній-галій-гранат), лінобат (літій-ніобат, титанат стронцію). У них у всіх високе заломлення світла, твердість у ІАГ 8,5, в інших 6,5-5,5. Винайшли й використовують ці камені далеко не тільки для ювелірних прикрас.
Ці камені бувають всіх кольорів, вони гарно виблискують, переливаються. Тому прикраси з іскристими вставками, або яскравою обсипкою дрібними фіанітами виглядають дуже ефектно та тішать око!
